Поетапна інструкція ведення власного блогу. Час успіху (чи то пак занедбання?).
Спочатку полишаємо десь третину нашого існування (тільки ж-бо дурень назве це життям - щоправда, то лише наші проблеми). Так, десь третину на перший час досить. А що ви хтіли? Блог - то важлива справа, не мандрувати ж замість цього, ну насправді!
Потім треба роздавати важливі поради. Так, взагалі головне у блозі то розуміти, що ти не такий як усі і що ти щось важливе доносиш людям, що саме ти знаєш як воно, вчиняти вірно, як воно жити по-справжньому, як воно бути Людиною.
Далі влаштовуємо справжній дестрой: йдемо кутити на ютуб - взагалі-то відпочивати теж потрібно, не чув?! Не цілодобово ж бути вселюдським безкорисливим радником!
То відпочили значить - потеревенькали в Скайпі, подивились гарнюсенькі відео про Хортицю (вона ж-бо далеченько є - якісь там 11 км), і працювати. Ще не давали поради відпустити, коли любиш насправді? Саме час.
Далі треба впевнитись, що все це дійсно допомагає пересічним громадянам (таким недалеким, якщо чесно, адже все так просто - живи й радій, а воно он що надумали, на хліба назбирати не можуть, ще й горюють з того. Їжа то ж не головне!) - тобто передивитися лайки. 10 за 5 хвилин? А це результат. Та ти ж можеш більше! Пам'ятай - треба лише захотіти та ще чітко бачити свою мету. Ось-ось ще троошечки від компу відползи (кілометрів так зо два) і тоді точно все почне виглядати по-справжньому.
Ну, що там з лайками? 20 за 5 хвилин? То ти ж зробив кар'єрний стрибок. Час відпочити. Кола, гамбургер - сподіваюсь на лостфільм закладку зробив?
Далі жваво й претенціозно звемо себе скептиками, проводимо години в мережі і водночас висміюємо людей, що так само роблять (бо ж ви таки не просто так щади просиджуєте, не те що все інше людське стадо, еге ж?).
Висміюємо свою пришалепкувату ідею переносити думки вже не на папір, а на осуд бодай парочки читачів/диваків. І беремо віртуальну прописку - адже де воно ще не тонуло (в якій мережевій багнюці) оте наше сучасне життя?!
