І ось я задаюсь питанням: чи є той блог примхою мого комплексу неповноцінності чи то вже така в мене класна нова ручка, що конче необхідно її спробувати "навпис"? Чи ото такі авторські неологізми виникають лише у стані авторської сп*янілості чи то пак саме так і виглядає натхнення?
Натхнення. Ось що воно таке. Бо я вже точно не бачу в собі сил і часу вести цей блог регулярно. І певно що не бачу необхідності. Як, власне, і зграї людей, яка б все це читала.
Та людсткі примхи непояснювальні. І сьогодні моєю примхою є блог.
Тож, привіт, можливо, поладимо?