9,10... скоро зворотній відлік

Я вже майже не дивлюсь на свій фіолетовий браслет і майже фізично усвідомлюю, як формується моя звичка. Я завела традицію писати в блозі про експеримент, щоб слідкувати  за його розвитком. В перші дні мені здавалося, що кожного експериментального вечора я виливатиму сюди якісь філософські істина. Насправді ж, я з трудом знаходжу взагалі хоч якісь слова, щоб описати експериментальний день. Істина відкривається (так, філософська, але проста як бревно і цілком передбачувана) одна: мотивацією може бути лише твоє щире усвідомлення, що тобі щось конче й обов*язково необхідно. Власне, при такій мотиваціі і ніяких фіолетово-браслетних експериментів не треба, але у кожного своі методи і свій рівень загартованості волі.
#спроба-2 #день9,10 (16-17.12.14) - тримаюсь я, триває експеримент.
Власне, поки тримаюсь я, триває - все.